СУЧАСНИЙ КИЇВ

 
 

СУЧАСНИЙ КИЇВ

Місто Київ – столиця України



Місто знаходиться в центрі Східної Європи на порубіжжі фізико-географічних зон лісостепової та мішаних лісів (полісся), в межах 50,5° північної широти і 30,6° східної довготи, на обох берегах р.Дніпро.

Загальна площа Києва складає 835,6 кв.км, або 83,6 тис.га (0,14% території України).

Зелена зона займає в загальних межах міста 56,3 тис.га, в тому числі ліси та лісовкриті площі становлять 36,1 тис.га.

Площа зелених насаджень загального користування становить 5,6 тис.га.

Водне дзеркало міста займає загальну площу 6,7 тис.га, в тому числі міські об'єкти водного господарства мають площу понад 2,3 тис.га.

Сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті та пасовища) в межах міської смуги займають територію в 5,3 тис.га.

Забудована площа в межах міста становить 34,1 тис.га.

Перелік районів міста підпорядкованою їм територією

Райони > Площа,тис.га > Населення,тис.осіб
1. Голосіївський > 15,62 > 213,3
2. Дарницький > 13,33 > 244,1
3. Деснянський > 14,80 > 342,7
4. Дніпровський > 6,67 > 334,4
5. Оболонський > 11,02 > 308,2
6. Печерський > 1,96 > 131,7
7. Подільський > 3,4 > 182,5
8. Святошинський > 10,10 > 320,7
9. Солом'янський > 4,0 > 305,0
10. Шевченківський > 2,7 > 234,0

До Оболонського району віднесено смт Пуща-Водиця, до Святошинського – смт Коцюбинське.


Свята, пам'ятні дати та символіка міста Києва

Для столиці України мають особливе значення і відповідно урочисто відзначаються державні свята:

- День Перемоги - 9 травня;
- День Конституції України -28 червня;
- День Незалежності України - 24 серпня;
- День місцевого самоврядування - 7 грудня.

Офіційно встановленими Київською міською радою святами міста є:

- "День Києва" - святкується в останню неділю травня,
- "День національного прапора в столиці України - місті Києві" святкується 24 липня, на честь першого підняття національного прапора незалежної України перед мерією міста у 1990 році.

Пам'ятними для територіальної громади міста є 6 листопада - день звільнення Києва від німецько-фашистських окупантів у 1943 році та 15 січня - день прийняття Верховною Радою України у 1999 році Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ".


Київ – центр культури і духовності України.

Серед позитивних тенденцій культурного і духовного розвитку м. Києва у 2005 році слід відзначити збереження і розширення мережі установ і організацій культури та мистецьких закладів міського підпорядкування, зміцнення їхньої матеріально-технічної бази, підтримку творчих колективів, груп культурно-мистецької сфери незалежно від форм власності, реалізацію нових мистецьких проектів, впровадження новітніх інформаційних технологій, проведення культурно-мистецьких акцій і заходів, у тому числі міжнародних, що сприяло підвищенню міжнародного іміджу Києва.

В 2005 р. мережу закладів культури та мистецтв представляли 138 масових бібліотек з книжковим фондом у 5,2 млн. примірників; 22 музеї, в основних фондах яких зберігалося 688,0 тис. експонатів; 21 заклад культури клубного типу на 3,7 тис. місць; 22 театри на 3,7 тис. місць; 41 демонстратор кіно-відеофільмів із залами на 18,7 тис. місць; 8 концертних організацій, а також 6 парків культури і відпочинку, розташованих у місті.

Змістовним і насиченим було культурно-мистецьке життя столиці. Кількість відвідувачів музеїв збільшилась на 5,7 тис. осіб, глядачів театральних вистав – на 900 осіб, учнів у школах естетичного виховання – на 600 осіб. Поліпшилось кінообслуговування населення, проводилась модернізація діючих кінотеатрів. Так, на початку 2005 року відкрились нові кінотеатри – «Батерфляй де Люкс», «Батерфляй ультрамарин» та 3 кінотеатри в торговельних комплексах на 500 місць.

Продовжувалось відтворення об’єктів культурної спадщини. Здійснювались роботи з реставрації та відновлення будівель майнового комплексу військового містечка № 5 на вул. Січневого повстання, 28-30 під культурно-мистецький та музейний комплекс "Мистецький арсенал", проводились археологічні дослідження, консервація і тимчасова музеєфікація залишків фундаменту Десятинної церкви на вул. Володимирській, 2а, відтворювались інтер'єри Успенського собору Києво-Печерської Лаври на вул. Січневого повстання.

Інтенсивними темпами велись роботи на будівництві Київського державного театру ляльок на вул..Грушевського, 1а, який відкрито до дня Св. Миколая, проводились роботи з реконструкції будівель на Андріївському узвозі, 20 (А, Б) під «Театр на Подолі», будинку на вул. Воровського, 2 під Київську дитячу школу мистецтв № 2 ім. М.Т. Вериківського, реконструкції та будівництва об’єктів Київського зоопарку.

Протягом року реалізовувалися заходи щодо проведення масових культурно-мистецьких акцій і заходів, у тому числі міжнародних (фестивалю "Київ травневий", конкурсу Євробачення тощо).

З метою розширення міжнародного співробітництва в галузі культури, будуть організовуватись традиційні і нові міжнародні культурно-мистецькі заходи (фестивалі, конкурси, конгреси і з’їзди творчих діячів).

Релігійні організації та установи

На сьогодні загальна релігійна ситуація у м. Києві є досить складною і не однозначною.

За роки демократичних перетворень та дії Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”, прийнятого Верховною Радою України у квітні 1991 року, релігійна мережа міста зросла більше ніж у 30 разів. Так, якщо у 1990 році у Києві було 26 релігійних громад 8 конфесій та напрямків, то на сьогодні діє 947 релігійних організацій більше ніж 65 конфесій, течій, напрямків. Релігійні потреби віруючі задовольняють у 155 культових будівлях та пристосованих приміщеннях, у тому числі 101 православного віросповідання.

358 релігійні організації орендують приміщення під молитовні.

Релігійна мережа міста й надалі щорічно зростає приблизно на 60 релігійних організацій.

Найбільші за кількістю є: Української Православної Церкви – 195, Української Православної Церкви Київського Патріархату – 115, Євангельських Християн Баптистів – 86, греко-католицьких та католицьких релігійних організацій - 36. Загалом християнських релігійних організацій близько 93%, інші 7% (58 релігійних організацій 18 напрямків) складають нехристиянські релігійні меншини.

До кількості вказаних релігійних організацій відносяться: 53 релігійних центрів та управлінь, 18 монастирів у яких перебуває 754 насельників (ченців та черниць), 106 релігійних місій та братств, 38 духовних навчальних закладів, де навчається більше 5 тис. студентів.

На 1 травня 2006 року Київською міською державною адміністрацією відповідно до чинного законодавства зареєстровано 682 статути релігійних громад, які активно проводять свою канонічну діяльність на території міста Києва. Щорічно кількість таких організацій збільшується в середньому на 60 одиниць.

Соціально-економічний розвиток м. Києва у 2006 році

Аналіз загальної економічної ситуації у м. Києві з початку 2006 року свідчить про подальше закріплення стабілізаційних процесів і темпів економічного зростання в основних сферах і галузях господарського комплексу міста. Продовжилось нарощування обсягів виробництва промислової продукції, активізувалась інноваційна діяльність, розширювався внутрішній ринок товарів та послуг, зростали темпи і обсяги будівництва житла і об’єктів соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста, вживались заходи соціальної політики, спрямовані на розвиток гуманітарних установ та підтримку соціально незахищених громадян міста.

За січень-квітень 2006 року до Зведеного бюджету України зібрано 8,1 млрд. грн. податків і зборів, що більше, ніж за січень-квітень 2005 року на 21,4% (1,4 млрд. грн. додаткових надходжень).

З урахуванням погашення бюджетної заборгованості перед платниками податку на додану вартість надходження за січень-квітень 2006 року до Зведеного бюджету України зібрано 7,3 млрд. грн. податків і зборів, що більше, ніж за аналогічний період 2005 року на 20,0 % (1,2 млрд. грн. додаткових надходжень).

До Державного бюджету України надходження склали 6,5 млрд. грн., що на 990,3 млн. грн., або на 17,9 %, більше відповідного періоду минулого року.

До бюджету столиці за січень-квітень 2006 року мобілізовано 1,6 млрд. грн. надходжень, що контролюються Державною податковою адміністрацією у м. Києві, що на 37,7 % більше рівня надходжень за відповідний період 2005 року.

Темпи зростання надходжень основних податків, зборів та обов’язкових платежів порівняно з відповідним періодом 2005 року склали:

- податок з доходів фізичних осіб – 147 % (+394,6 млн. грн.);
- податок на прибуток підприємств і організацій комунальної власності – у 2,9 рази (+11,7 млн.грн.);
- плата за землю – 113% (+18,6 млн. грн.);
- місцеві податки і збори – 126% (+6,9 млн. грн.);
- податок з власників транспортних засобів – 153 % (+13,7 млн. грн.);
- плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності (без плати по нафтопродуктах) – 106 % (+2,8 млн. грн.);
- плата за ліцензії на виробництво, право експорту, імпорту, оптову та роздрібну торгівлю спирту, алкогольними напоями та тютюновими виробами – у 2,1 рази (+8,9 млн. грн.).

Виконання планових бюджетних показників за січень-квітень 2006 року забезпечено на 108,2% (+123,4 млн. грн.).

Станом на 01.05.2006 сума податкового боргу за податковими зобов’язаннями по м. Києву склала 4,9 млрд. грн., що на 15,7 млн. грн. (або на 0,3%) більше, ніж на початок 2006 року.

Найбільший податковий борг за податковими зобов’язаннями в загальній сумі мають підприємства: НАК „Нафтогаз України” – 4,1 млрд.грн., або 84,9%; ТОВ «Консул-контакт» – 67,3 млн.грн., або 1,4%; ТОВ «Промо-груп» – 24,1 млн. грн., або 0,5%; ТОВ «Софія Гранд ЛТД» – 25,5 млн. грн., або 0,5%; ПП «Брем» - 25,3 млн.грн., або 0,5%; ПП «Експо-Пайп» - 23,0 млн.грн.

За рахунок вжитих податковими органами міста заходів по погашенню податкового боргу у квітні 2006 року мобілізовано до Зведеного бюджету України 348,9 млн. грн., до Державного – 345,5 млн. грн. Від реалізації рухомого та нерухомого майна надійшло 2,5 млн. грн., вилучено грошових активів на суму 286,8 тис. грн.

Станом на 01.05.2006 до бюджету Головного управління Пенсійного Фонду України в м. Києві мобілізовано 3,3 млрд. грн., що на 47,5% більше, ніж за відповідний період минулого року. На виплату пенсій мешканцям міста спрямовано 1,3 млрд. грн., (що на 29,8% більше, ніж за січень-квітень минулого року.).

Поряд з цим, в поточному році відмічається зростання недоїмки по внесках до Пенсійного Фонду, яка станом на 01.05.2006 складає 31,1 млн. грн., що на 9,3 млн. грн. більше, ніж на відповідну дату минулого року.

Найбільшу суму боргу продовжують мати підприємства: ДП «Завод «Генератор» (1,6 млн. грн.), ВАТ «Більшовик» (1,1 млн. грн.), ДП СКБ «Спектр» (0,7 млн. грн.), Дослідний завод зварювальних устаткувань ім. Є.О. Патона (0,6 млн. грн.), ТОВ «Карделівський цукровий завод і Согдіна» (0,5 млн.грн.).

Діяльність столичної влади була спрямована на закріплення позитивної динаміки, нарощування темпу та зростання обсягів виробництва, випуску високотехнологічної, конкурентоспроможної продукції.

У січні – квітні 2006 року промисловими підприємствами міста вироблено продукції на 11,4 відсотка більше, ніж за відповідний період минулого року.

Нарощування обсягів промислового виробництва було характерним майже для всіх основних видів промислової діяльності. В обробній промисловості найвищі показники мають підприємства, що виробляють продукцію для потреб внутрішнього ринку та інвестиційного спрямування: машинобудування - 28,0% приросту продукції; з виробництва інших неметалевих мінеральних виробів - 15,9%; харчовій промисловості та перероблення сільськогосподарських продуктів - 12,1%; у целюлозно-паперовій, поліграфічній промисловості; видавничій справі - 8,2%; в хімічній і нафтохімічній промисловості - 8,1%; у виробництві деревини і виробів з деревини - 6,2%;

Із загальної кількості промислових підприємств за темпами виробництва збільшили обсяги 40,2%.

Обсяг реалізованої промислової продукції за січень-квітень 2006 року зріс до 5,0 млрд.грн.

Важливою ознакою накопичення позитивних якісних зрушень у виробничій сфері є посилення інноваційної складової економічного зростання.

Протягом січня-березня 2006 р. провадженням інновацій у промисловості займались 146 промислових підприємства, або 27,3% від загальної їх кількості по місту.

Загальний обсяг інноваційних витрат підприємств склав 244,2 млн.грн.

Обсяг реалізованої інноваційної продукції у звітному періоді склав 0,5 млрд.грн., або 10,1% від загального обсягу реалізованої продукції

Впровадження технологічних інновацій дало змогу підвищити технічний рівень і конкурентоспроможність продукції та поліпшити фінансово-економічний стан підприємств.

У січні-березні 2006 року зусилля міської влади були спрямовані на створення позитивних умов для ефективного функціонування підприємницького сектору, більш повного використання його потенціалу для соціально-економічного розвитку міста, зокрема для вирішення соціальних питань.

Впродовж І кварталу 2006 року ВАТ КБ „Хрещатик” укладено 20 кредитних договорів (16 у І кварталі 2005р.) з суб’єктами господарювання на суму понад 38,1 млн.грн.

За сприяння Київської міської держадміністрації в місті проводилось кредитування суб’єктів малого та середнього бізнесу, яке здійснювалось в рамках кредитних ліній міжнародних фінансових організацій. Уповноважені банки останніх надали суб’єктам підприємництва міста 127 млн.грн., що у 2рази більше, ніж у І кварталі 2005р.

Столиця залишається безперечним лідером по інвестиційній привабливості.

У І кварталі 2006 року за рахунок усіх джерел фінансування підприємствами-забудовниками на території міста Києва освоєно капітальних інвестицій на суму 3,4 млрд.грн. (у І кварталі 2005 року – 2,8 млрд.грн), що у фактичних цінах в 1,2 рази перевищує рівень капіталовкладень аналогічного періоду 2005 року.

Найбільшу частку (88,7%) капітальних інвестицій у І кварталі 2006 року за напрямами посідали інвестиції в основний капітал – 3,0 млрд.грн. В структурі капітальних інвестицій у порівнянні з І кварталом 2005 року відбулось незначне зменшення на 0,2 відс.пункти частки інвестицій у нематеріальні активи, що становить 6,8% (230,7 млн.грн.), і зменшення на 0,1 відс.пункти частки інвестицій, пов’язаних з поліпшенням об’єкта інвестування, що становить 2,9% (97,6 млн.грн.).

За джерелами фінансування у звітному періоді переважали капітальні інвестиції за рахунок власних коштів підприємств та організацій – 1,3 млрд.грн. (39,5%), коштів місцевих бюджетів – 0,6 млрд.грн. (16,4%), а також кредитів банків та інших позик – 0,5 млрд.грн. (16,0%). За рахунок коштів інвестиційних фондів освоєно 0,2 млрд.грн. (5,9%) та за рахунок коштів іноземних інвесторів – 91,9 млн.грн. (2,7%).

Основним джерелом інвестування залишилися власні кошти підприємств і організацій (34,5%).

Підприємствами всіх видів транспорту міста у січні-квітні 2006 року перевезено 13,2 млн.тонн вантажів, що на 8.3% більше, ніж за відповідний період минулого року. З них 28.6% складали вантажі, перевезені автомобільним транспортом загального користування - 3,8 млн.тонн (на 22.7% більше).

Вантажооборот склав 17,2 млрд.ткм, що на 8.5% більше ніж у відповідному періоді 2005 року.

Збережено позитивну тенденцію зростання обсягів надання послуг та розвитку засобів і мереж зв’язку.

Підприємствами зв’язку за січень-березень 2006р. отримано доходів від послуг зв’язку на суму майже 2,7 млрд. грн. (на 14,1% більше, ніж за відповідний період минулого року), в тому числі від послуг зв’язку населенню – 1,0 млрд. грн. (на 8,8% більше).

Міська влада всіляко спрямовує зусилля на підвищення добробуту населення та розв’язання низки соціальних і економічних проблем, в першу чергу зниження рівня бідності.

У березні 2006 року середньомісячна заробітна плата працівників, зайнятих в усіх сферах економіки міста, склала 1 599,92 грн., що на 40,0% більше, порівняно з березнем минулого року. Рівень заробітної плати по м. Києву в 3,1 рази перевищує встановлений прожитковий мінімум на одну працездатну особу (483,0 грн.).

Реальна заробітна плата у лютому 2006 року в порівнянні з відповідним періодом минулого року зросла на 25,0%.

Підвищення рівня середнього розміру заробітної плати у січні-березні 2006 року порівняно з відповідними періодом минулого року відбулося на підприємствах, установах та організаціях усіх видів економічної діяльності.

Зокрема, найбільш відчутне зростання відбулося в установах державного управління на 87,5% (2 466,99 грн.), в закладах сфери відпочинку, розваг, культури та спорту на 87,0% (1 458,01 грн.), в установах охорони здоров’я та соціальної допомоги на 40,7% (731,18 грн.), в установах, які займаються операціями з нерухомістю, здавання під найм та послуги користувачам, на 39,4 % (1 551,17 грн.), в закладах освіти на 38,8%(1 040,49 грн.).

В промисловості заробітна плата зросла на 31,8% (1 357,56 грн.), а у березні її рівень досяг 1 466,79 грн.

Станом на 01.04.2006 загальна сума заборгованості із заробітної плати по підприємствах, установах та організаціях м.Києва становила 8,9 млн. грн., що складає 0,5 % фонду оплати праці за березень 2006 року.

Найбільшими боржниками по виплаті заборгованості із заробітної плати є:

серед економічно-активних підприємств:

- ВАТ НДМО “Діалір”- 796,2 тис. грн. (Деснянський район);
- ДП НДІ мікроприладів – 422,9 тис. грн. (Подільський район);
- ДП НТЦ «Артилерійсько-стрілецького озброєння» - 419,5 тис. грн. (Солом’янський район);

серед підприємств, які призупинили діяльність:

- Акціонерний банк «Алонж» - 1 649,0 тис. грн. (Печерський район);
- ВАТ «Каскад» - 431,0 тис. грн. (Дарницький район);
- ДП «Оріон-Телеком» - 385,0 тис. грн.. (Шевченківський район);
- ДВФТЗ «Укрнафтозв’язок» - 321,0 тис.грн. (Деснянський район).

У місті Києві відсутня заборгованість із заробітної плати на комунальних підприємствах та на підприємствах, в установах та організаціях, що входять до сфери управління Київської міської державної адміністрації, а також не має заборгованості із заробітної плати в бюджетних установах та організаціях, які фінансуються з місцевого бюджету.

Понад 69% або майже 3,7 млн. грн. від загальної суми боргу із виплати заробітної плати економічно активних підприємств припадає на підприємства, установи та організації державного сектору економіки (24 одиниці), які перебувають у сфері управління центральних органів виконавчої влади.

Міською владою здійснюється регулювання ринку праці, що сприяло зростанню продуктивної зайнятості населення, активізації руху робочої сили, розширенню можливостей щодо працевлаштування незайнятих громадян.

За даними Київського міського центру зайнятості протягом січня-квітня 2006 року у місті на обліку в центрі зайнятості перебувало 21,3 тис. громадян, з них: працевлаштовано близько 11,2 тис. осіб, охоплено професійним навчанням 3,0 тис. осіб, залучено до громадських робіт 2,2 тис. чол.

Запровадженню нових форм роботи з підприємствами та організаціями міста сприяло отримання 206 чол. одноразової виплати по безробіттю для організації підприємницької діяльності.

Виконанню ключових завдань з питань створення нових робочих місць та розв’язанню проблем зайнятості у м. Києві спряло створення 24,6 тис.нових робочих місць.

Кількість вакансій, станом на 01.05.2006 р. становить 33,3 тис., переважну більшість яких складаюсь вакансії для робітників та осіб без професії – 21,9 тис.

В органах соціального захисту населення у січні-квітні на обліку перебувало 41,9 тис. одержувачів допомоги сім’ям з дітьми та 3,1 тис. малозабезпечених сімей, яким, відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям», призначено допомогу на суму 26,4 млн. грн. та 3,7 млн. грн., відповідно.

Особлива увага у звітному періоді була приділена матеріальній допомозі 1751 інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, якої виплачено 5,6 млн. грн., в т. ч. перераховано органам Пенсійного фонду 3,3 млн. грн. для виплати соціальної пенсії 6462 інвалідам.

233 одержувачі державної соціальної допомоги, які не мають права на пенсію та інвалідам, надано матеріальну допомогу в сумі 171,1 тис. грн.

Протягом січня-квітня 2006 року на споживчому ринку продовжувалась робота щодо забезпечення сталого розвитку підприємств торгівлі, громадського харчування та ринків.

За січень-квітень 2006 року оборот роздрібної торгівлі (до якого включено роздрібний товарооборот підприємств, які здійснюють діяльність з роздрібної торгівлі, обсяги продажу споживчих товарів на ринках та підприємцями-фізичними особами) склав 8,3 млрд. грн., що на 38,8% більше аналогічного періоду минулого року.

Оборот ресторанного господарства у звітному періоді проти відповідного періоду минулого року зріс на 10,1% та становить 349,9 млн.грн..

Обсяг роздрібного товарообороту підприємств, які здійснюють продаж споживчих товарів населенню через роздрібну торгівлю та мережу ресторанного господарства, у січні-квітні 2006 року становив понад 6,5 млрд. грн., що у порівнянні з аналогічним періодом минулого року більше на 46,8%.

Аналіз споживчих цін на товари народного споживання та послуги протягом січня-квітня поточного року (квітень 2006 року до грудня 2005 року) свідчить про нарощування темпів росту цінових показників. В цілому за цей період підвищення цін у м. Києві склало 3,8 %.

У порівнянні з динамікою показників в середньому в Україні переважаюче зростання спостерігалося на продовольчі товари: по м. Києву на 6,0 %, по Україні – на 3,3 %.

Динаміка споживчих цін у січні – квітні на продукти харчування у м. Києві характеризується традиційним для цього періоду року сезонним зростанням цін на овочі (35,0%), картоплю (25,2%) та фрукти (21,8%).

Чинниками збільшення загального індексу споживчих цін на продовольчі товари було подорожчання цукру на 27,1 %, круп і бобових на 15,4% та вершкового масла на 6,2 %.

У групі непродовольчих товарів підвищення цінових показників у квітні 2006 року порівняно з груднем 2005 року було помірним. За цей період непродовольчі товари подорожчали на 0,1 %. На 3,4 % зросли ціни на друковані видання, 0,8 % - на меблі, 0,3 % - на трикотажні вироби та будівельні матеріали.

Поряд з цим, за цей період послуги подорожчали на 0,8 %.

Найважливішою складовою частиною ринкової трансформації економіки є реформування відносин власності.

За січень-квітень 2006 року у місті Києві змінили форму власності всього 412 об’єктів, у тому числі 410 об'єкти малої приватизації (групи А), 1- об’єкт соціальної сфери(групи Ж) та 1 об’єкт державного майна (групи Е).

Із загального обсягу роздержавлених об’єктів 1 - державної власності, 411 - комунальної власності міста та районів (відповідно 42 та 369).

В процесі приватизації державного та комунального майна було отримано 161,5млн.грн., в тому числі: від об’єктів державної власності – 0,7 млн.грн., комунальної власності міста – 11,7 млн.грн., комунальної власності районів – 149,1 млн. грн.


Визначні дати в історії Києва


- V ст. – виникнення Києва, поява поселень на горах Замковій, Старокиївській та ін.
- 862 р. – Офіційно перша літописна згадка ("Повість врем’яних літ")
- 988 р. – Прийняття християнства князем Володимиром
- 989 р. – Хрещення киян
- 989-996 рр. – Побудова першого камінного християнського храму – Десятинної церкви (зруйнована під час татаро-монгольської навали у 1240 р.)
- 1073-1078 рр. – Будівництво Успенського собору Києво-Печерської лаври (зруйнований під час окупації Києва у 1941 році, заново відбудований у 1998-2000 рр.)
- 1108 р. – Побудований Михайлівський Золотоверхий монастир (зруйнований для будівництва урядових споруд у 1934 році, заново відбудований у 1999 році)
- 1147 р. – Вбивство князя Ігоря Ольговича
- 1169 р. – Спустошення Києва сином Юрія Долгорукого, суздальским князем Андрієм Боголюбським з метою приниження авторитету Києва як загальноруського центру
- 1240 р. – Штурм Києва військом хана Батия
- 1399 і 1426 рр. – Нові пограбування Києва татаро-монголами. Місто відіграє роль стратегічного центру, щита, який прикривав внутрішні райони Литви і Польщі від набігів кочівників
- 1470 р. – Київське князівство перетворюється на воєводство у складі Литовської держави. Розвивається як економічний центр України
- 1494-1516 рр. – Запровадження Магдебурзького права (остаточно скасоване у 1834 р.), після чого у Києві, як і в інших містах Росії, діяло "Городовое положение"
- 1569 р. – Київ підпадає під владу Польщі у зв’язку з Любленською унією (об’єднання Литви з Польщею у Річ Посполіту). Захват польскими магнатами Київщини
- 1596 р. – Напад на місто козаків Наливайка
- 1596-1637 рр. – Боротьба православних з уніатами
- 1615 р. – Відкриття Києво-Могилянської академії
- 1648 р. – Урочистий вступ до міста селянсько-козацького війска на чолі з Богданом Хмельницьким
- 1652 р., 4 червня – Остаточне вигнання польско-шляхетської адміністрації з Києва
- 1654 р. – Присяга на вірність московському цареві. Реконструкція міських укріплень у зв’язку із встпуом до Києва росіских війск після Переяславської ради
- XVII ст., кінець – Широкий розмах міського будівництва у Києві під керівництвом обраного у 1687 р. гетьманом І.Мазепи. Започаткування ним політики обмеження місцевого самоврядування і насадження феодальних порядків
- 1706 р. – Заснування Печерської фортеці
- 1708 р. – Утворення Київської губернії
- 1770-1771 рр. – Епідемія чуми
- 1784-1786 рр. – Перший проект планування і забудови Києва, уточнений та деталізований у 1803 р.
- 1787 р. – Візит Катерини II
- 1797 р. – Запровадження Контрактового ярмарку
- 1803 р. – При деталізації проекту планування і забудови архітектором Меленським запроектована вулиця вздовж Хрещатої долини, яка з’єднувала Старе місто, Печерськ, Поділ (сучасний Хрещатик)
- 1811 р. – Пожежа Подолу
- 1830 р. – Заснування Київської (Нової Печерської) фортеці
- 1834 р. – Заснування університету св. Володимира
- 1835 р. – Скасування Магдебурзького права
- 1837 р. – Затвердження плану розвитку міста
- 1845 р. - Повінь
- 1867-1882 рр. – будівництво Володимирського собору
- 1870 р. – Прихід до міста залізниці
- 1870-ті рр. – Прокладання камінної мостової на Хрещатику
- 1874 р. – Одноденний перепис населення
- 1890-1910 рр. – Будівельна лихоманка
- 1892 р. – Відкриття першої у Росії лінії трамваю
- 1905 р. – Маніфестації та єврейськи погроми
- 1906 р. 3 січня – віхід першого номеру газети "Вечірній Київ"
- 1911 р. – Вбивство Столипіна
- 1913 р. – Всеросійська олімпіада
- 1917 р., квітень – на Всеукраїнському конгресі створено Центральну Раду – орган державного будівництва на чолі з М.Грушевським
- 1918 р., 22 січня – закінчення спровокованого повстання на заводі "Арсенал" проти Центральної Ради. Прийняття Четвертого універсалу, який остаточно ствердив відокремлення України в незалежну державу
- 1918 р., 26 січня – Захоплення Києва частинами Червоної Армії на чолі з М.Муравйовим і початок терору у місті
- 1918 р., 29 квітня – розпуск німцями Центральної Ради і створення уряду гетьмана П.Скоропадського
- 14.12.1918 р. - 5.02.1919 р. – Київ під владою Директорії
- 1918-1919 рр. (з перервами) – Київ – столиця незалежної Української Народної республіки
- 1919 р., 12 лютого – початок діяльності у Києві Української академії наук
- 1919 р., 6 березня – рішення III Всеукраїнського з’їзду Рад про проголошення Києва столицею України
- 1919 р., 5 грудня – повалення більшовиками влади Директорії
- 1920 р., 6 травня – 12 червня – Київ під владою білопольских окупантів
- 1921 р. – утворення в Києві п’яти адміністративних районів – Печерського, Шулявського, Солом’янського, Подільського, Деміївського
- 1922 р. – на зборах трудящих у Києві ухвалюються резолюції і декларації VII Всеукраїнського з’їзду рад про утворення СРСР
- 1923 р., 12 жовтня – прийнято урядове рішення про розширення території Києва і встановлення його нових кордонів
- 1925 р. – Ліквідація Київської губернії. Утворення Київського округу з центром у Києві
- 1934 р., січень – прийнято урядову постанову про перенесення столиці України з Харкова в Київ
- 1935 р. – початок в Києві регулярного тролейбусного руху
- 1937 р., 20 листопада – прийнято рішення Презідії Київської міськради про організацію єдиної міської архітектурної майстерні "Київміськпроект"
- 1941 р., 19 вересня – 1943 р., 6 жовтня – Київ під пладою німецьких окупантів
- 1944 р. – Початок масових робіт з відбудови Хрещатика
- 1944 р., червень – прийнято урядове рішення про організацію конкурсу проектів планування і забудови Хрещатика
- 1945 р., вересень – прийняття сесією міської Ради п’ятирічного плану розвитку народного господарства Києва (1946 – 1950 рр.)
- 1949 р. – ухвалення урядом УРСР першого повоєнного Генерального плану Києва
- 1951 р. – здійснено першу телевізійну передачу із Київського телецентру
- 1960 р., 6 листопада – здійснено пуск першої черги метрополітену
- 1950-ті, кінець – 1960-ті, початок рр. – розробка Київпроектом головних міських магістралей: бульварів Лесі Українки та Дружби народів, проспектів 40-річчя Жовтня (зараз Голосіївський) та Брест-Литовського (зараз Перемоги), вулиці Червоноармійської (зараз Велика Васильківська) тощо
- 1964-1966 рр., розробка другого Генерального плану Києва, який вперше в історії міста розроблявся у взаємозв’язку з Київською міською агломерацією і передбачав перехід масового будівництва на Лівий берег Дніпра
- 1967-1969 рр. – запроектовано перший 16-поверховий житловий будинок із вібропрокатних панелей, який дав змогу створювати містобудівні акценти в масовій забудові житлових районів
- 1980-1984 рр. – розробка третього Генерального плану Києва на період до 2005 р., яким передбачено подолання нового порогу територіального розвитку міста – вихід його за межі лісопаркової смуги
- 1986 р., 26 квітня – поблизу Києва сталася найбільша в світі техногенна катастрофа – аварія на Чорнобільській АЕС
- 1980-ті, кінець – 1990-ті, початок рр. – період найбільш інтенсивного будівництва дорожньо-транспортної інфраструктури Києва. Побудовано й облаштовано такі значні транспортні артерії міста як проспекти Перемоги та Бажана, Набережне та Броварське шосе, вулиця Братиславська, Дніпровська набережна, комплекс Лівобережних і Правобережних підходів до Південного мосту через Дніпро
- 1998 р., літо – реконструкція Хрещатика з прокладанням нових комунікацій
- 1999 р., 15 січня – прийняття Закону України "Про столицю України – місто-герой Київ", який визначає особливості управління і самоврядування міста, пов’язані з виконанням Києвом столичних функцій незалежної держави
- 1999 р. – початок розробки четвертого Генерального плану Києва

По інтернет матеріалам.


Создан 07 мая 2007



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником
 
Пробки на Яндекс.Картах НБУ курс доллара НБУ курс евро